Історію Західної цивілізації можна оповісти і як історію витіснення землеробського стилю життя з його річ ним циклом робіт, задоволенням сталих потреб і табуюванням визначених меж. Та якось ми преобразилися, перейшли до необмеженої експансії, що поглинула навіть Бога, а нашу свідомість стала визначати оптимістична і погордлива віра в нескінченний розвиток. Та чому ж нас дедалі більше бере непевна тривога за наше майбутнє, а апокаліптичні сценарії стають такі популярні і незмінно прибуткові для кінотеатрів і видавництв? Аби дати відповідь на це питання, на думку автора книги, нам варто звернутися до інструментарію глибинної психології, а також спробувати видобути зі старогрецької міфології та літератури приховану в них мудрість про гординю і неминучу розплату за неї.
Про автора
Луїджі Дзоя – італійський психоаналітик і письменник, один з лідерів юнгіанської психології. Наприкінці 1960-х років отримав диплом з економіки і проводив дослідження в галузі соціології. Навчався в Інституті К. Юнга в Цюріху. Отримавши диплом, повернувся в Цюріх і кілька років працював у клініці. Мав приватну практику в Мілані. Він також практикував протягом двох років у Нью-Йорку. Викладав в Інституті Цюріха Юнга, а також в університетах Палермо та Інсубрії. З 1984 по 1993 рік був президентом CIPA (Centro Italiano di Psicologia Analitica), а з 1998 по 2001 рік – президентом IAAP (Міжнародної асоціації аналітичної психології). Пізніше очолював Міжнародний Комітет з етики IAAP.
Його есе та книги вийшли на 14 мовах.
